Досвід роботи

Мета досвіду

Формувати у школярів мобільність та гнучкість знань, критичність мислення, здатність використовувати набуті знання та вміння у конкретних життєвих ситуаціях.

Виховувати правомірну громадянську поведінку особи в суспільстві

Об’єкт досвіду

Інтерактивні методи у викладанні шкільного курсу правознавства на уроках.

Предмет досвіду

Зміст, форми та методи навчального курсу правознавства.

Методичний алгоритм досвіду

Використовую

             Сьогодні людина, для  якої демократія та громадянське суспільство є природним середовищем для задоволення її особистих та суспільних інтересів, визнається основною цінністю демократичного суспільства. Життя вимагає від особи не лише громадянської активності , а й усвідомлення нею власної ролі й значення в житті суспільства та відповідальної дії згідно з власними переконаннями і цінностями. За висновками науковців , намагання звільнитися від спадщини тоталітаризму в економіці, політиці та національній самосвідомості не призводять в Україні до бажаного успіху, зокрема, й через несформованість у суспільстві системи цінностей, моделей та зразків поведінки , характерних для демократичної культури.

   За цих умов особливого значення набуває громадянська компетентність , формування якої у школярів вимагає посилення уваги до цього завдання загальної середньої освіти. Цілеспрямоване формування громадянської компетентності учнів передбачає реалізацію в освіті компетентнісного підходу .Спрямованість системи освіти на переважне засвоєння системи знань, яка була традиційною й виправданою ще декілька десятиліть тому , вже не відповідає сучасному соціальному замовленню, яке вимагає виховання самостійних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти у розв’язанні соціальних , виробничих і економічних задач .Як зауважують вчені, в умовах інформаційного суспільства необхідним є перенесення акцентів у результатах навчання з принципу адаптивності на принцип компетентності випускників освітніх закладів.

      Поняття “компетентність” у наш час органічно увійшло в педагогічний обіг  і науковці намагаються дати визначення освітніх та життєвих компетентностей .

   Громадянська компетентність є інтегративною характеристикою особистості, яка включає й певний рівень психологічної готовності до активного суспільного життя – громадянськість.

   Формування громадянської компетентності в школі – це засвоєння в навчальних ситуаціях основ повноцінної та правомірної громадянської поведінки особи в суспільстві. А враховуючи, що компетентність – це здатність діяти в ситуації невизначеності , уточнимо поняття освітньої ключової громадянської компетентності : це здатність учня самостійно діяти в ситуації невизначеності під час вирішення навчальних ситуацій у сфері громадянської освіти .

Олена Пометун визначила , що складовими структури громадянської компетентності школяра є три компоненти:

  Кожен з компонентів може бути представлений як інтегрована якість

особистості.

     Громадянська компетентність в усіх своїх компонентах ( ціннісному , діяльнісному  та процесуальному ) може формуватись на уроках правознавства.

     Сучасною наукою пропонується розподіл компетентностей на ключові (надпредметні ), галузеві й предметні.

     Громадянська компетентність належить до ключових , найголовніших якостей сучасної молодої людини . Вона полягає в здатності активно , відповідально реалізовувати громадянські права та обов’язки  в умовах розвитку демократичного суспільства .

     Ця компетентність нерозривно пов’язана з предметними компетентностями, яка покликана формувати правознавство як дисципліну: реалізовувати і постійно обстоювати свої права ; застосовувати процедури і технології захисту  власних інтересів, прав і свобод інших людей ;виконувати громадянські обов’язки в межах місцевої громади, держави та її політичних інститутів ; використовувати способи діяльності й моделі поведінки, що в межах чинного законодавства України відповідають інтересам самореалізації та захищають її права.

     Знання, засвоєні формально ,ніби закривають перед людиною можливість практичної діяльності . В учня виникає відчуття непотрібності накопиченої інформації. Щоб цього не сталося ,потрібно здійснити перехід від інформації до думки , формування власного критичного ставлення , оцінювання суспільних явищ і процесів ,а від нього – до дії , вчинку, усвідомленого вибору форм правової поведінки.

     Саме тому розвиток критичного мислення на уроках правознавства я вважаю одним з ефективних інструментів формування громадянської компетентності. А засоби і методи їх формування обираю, виходячи з трьох основних чинників : змісту програмового матеріалу і його значення у становленні особистості громадянина ; особливостей розумової діяльності учнів і, нарешті, потреб самої дитини як рівноправного учасника навчально – виховного процесу.

Взагалі намагаюсь застосовувати оптимальні педагогічні

технології , які б проектували кінцеві якості особистості ( учня ), зокрема, це:

   

Перевірка ефективності способів мотивації навчальної діяльності – пріоритетний напрям творчого шукання вчителів суспільствознавчих дисциплін . Тому спілкуючись зі своїми вихованцями , щоразу прагну знайти доцільні прийоми , створити таку навчальну ситуацію , яка спонукатиме школярів до зацікавленої роботи під час аналізу правової ситуації і буде спрямована саме на формування компетентнісної орієнтації учнів . Наприклад , під час вивчення теми :”За якими правилами живе суспільство ?” в курсі “Практичне право” у 8 класі  учні створюють власні правила , дискутуючи в групах, вони приймають і затверджують спільні рішення більшості. Учні формують власну позицію і  бачення себе в сучасному світі. Важливим є те, що на наступному уроці в темі “Навіщо людям потрібні закони ? “ учні під час рольової гри “створимо закон “ мають навички написання документа і порівнюють правила з попереднього уроку  з новоствореними законами . Все це відбувається під час діалогу – “вчитель-учень”, “учень-учень”.

     Аналіз різноманітних правових ситуацій буде цікавим для школярів лише тоді ,коли вони пробуджують певні асоціації , пов’язані з їхнім світосприйманням , життєвими проблемами , емоційними потребами . Спонукають до цього такі завдання:

-         учень Олександр не дав перевірити свій портфель ( тема “Учень – вчитель: як уникнути конфлікту?”)- займи позицію “за перевірку портфелів”, “ проти перевірки портфелів “ , “інший варіант вирішення проблеми” та обґрунтувати свій вибір

-         чи можлива дана ситуація в нашій школі? Чому?

-         індивідуальна робота зі складання заяв про прийом та звільнення з роботи (тема “Як влаштуватися на роботу?”)

-         зважити на”терезах правосуддя” переваги головного героя  справи про…  “ Чи відповідатиме Денис за вбивство ? “(тема “Чи завжди особа відповідає за правопорушення ?”)

Ці завдання орієнтують учня на ідентифікацію себе з правовими

ситуаціями , спонукають до глибокого усвідомлення психології дій , створення власної інтерпретації різноманітних подій.

      Для глибокого, неформального засвоєння понять і юридичних категорій використовую метод порівняння . Наприклад, вивчаючи тему “Держава “ (9 клас ) пропоную учням порівняти різні елементи форми держави : форма правління (монархію :конституційну і дуалістичну ; республіку : президентську , парламентську і змішану );форми державного управління (унітарну і федеративну); форми політичного режиму ( демократичний і антидемократичний політичні режими ; тоталітаризм і авторитаризм). На уроках із цивільного права ( 9 клас) порівнюю різні види цивільних договорів , при вивченні сімейного права звертаю увагу на усиновлення, опіку та піклування і патронат над дітьми.

     Щоб цей метод ”працював” на повну силу , допомагаю дітям пройти всі його етапи до кінця :не просто встановлювати спільне та відмінне між поняттями , а й проаналізувати , які серед спільних ознак є основними і чому, а які – серед відмінних . Потім найсильнішим учням  пропоную самостійно визначити критерії порівняння ,скласти власну таблицю. Лише тоді, вивчаючи юридичні категорії , учні не будуть формально їх зазубрювати , а проникатимуть у їхню суть. А відтак розпізнаватимуть ці явища , причинно-наслідкові зв’язки між ними , сформують власну позицію щодо них .

     Формування громадянської компетентності сприяє прийом аналізу юридичної ситуації . Застосовуючи його на різних етапах уроку (актуалізація опорних знань , мотивації навчальної діяльності , закріплення матеріалу уроку загалом ), акцентую увагу учнів не лише на вмінні правильно застосовувати норми закону , а й в аналізі та розв’язанні юридичних задач .

     Розвиток критичного мислення учнів  сприяє моделюванню правових ситуацій. Пропоную учням змоделювати ситуацію самостійно. Під час вивчення кримінального права пропоную старшокласникам змоделювати ситуацію , коли один і той самий злочинець в одному випадку буде загальним суб’єктом злочину , а в іншому – спеціальним ( наприклад , громадянин України звинувачується у державній зраді й убивстві ).Звичайно, таке завдання вимагає від учнів володіння більш складними вміннями і навичками , а тому застосовується насамперед дуже рідко і лише з допомогою вчителя та сильних учнів.

     Ефективним засобом залучення учнів до пошуково – дослідницької діяльності на уроці є застосування проблемно-пошукового методу. Використовуючи його , практикую формулювання проблемного питання уроку на початку  вивчення нового матеріалу. Так, під час вивчення тем “Особисті права людини “,” Політичні права і свободи ” у 10 класі (Права людини),урок розпочинаю проблемним питанням. Якщо питання звучить несподівано , провокаційно чи інтригуюче –це лише спонукає учнів  до більш активної розумової діяльності.

     Підсумком роботи у школі є те, що більшість учнів володіють основними поняттями та термінами юридичної науки, умінням використовувати правові знання для реалізації та захисту своїх прав і законних інтересів; аналізують юридичні , моделюють та розв’язують правові  ситуації.

     Сьогодні, маючи 13-річний досвід роботи вчителем історії та правознавства, розумію , що в умовах сучасного інформаційного суспільства урок – це лише початок . На ньому ми піднімаємо лише край завіси , за якою приховано досвід людства . І хочеться це зробити так , щоб в учня виникло усвідомлене бажання зазирнути за неї самостійно , дослідити цю сферу , бо такий досвід потрібний йому особисто , він стане в пригоді у житті , допоможе бути компетентним , а отже –успішним і реалізованим.